Як ніби пригорнулася весна

Ти  подивись,  в  мої  кохані  очі,
В  них  стільки  є  любові  та  тепла,
Такі  чарівні  і  завжди  дівочі,  
Немовби  пригорнулася  весна

Розкішні  вії  ніжно  нахилила,
Торкнувшись  мило  рідного  чола,
Мабуть  вона  також  в  житті  любила,
Бо  так  чутливо  дихає  душа

Розкрився  світ  небачений  і  чистий,
Як  ненька  пригорнула  немовля
І  тихо  чути  ніжний  шелест  листя  -
Це  від  любові  так  бринить  душа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик