ВОСЬМА

Що  думав  Бог,  коли  велів  не  красти?
Твій  захищав  сад,  дім  і  огород?
Як  тіло  тлін,  то  чого  варта  власність?
Чи  правильно  все  зрозумів  народ?

А  якщо  інше  Бог  мав  на  увазі:
У  себе  шанс  не  вкрадь,  рішуче  дій.
Бо  мить  минає  й  шанс  зникає  разом,-
Вся  доля  –  імітація  надій.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Пісаренчиха