А давай?

Тато!  А  давай  з  тобою
Поміняємось  ролями?
Ти  -  дитина,  а  я  -  тато!
Так  і  будем  жить  роками...

Буду  пити  зранку  каву,
І  дивитись  в  телефон,
Зможу  все,  що  хочу,  брати
Та  без  жодних  заборон.

На  машині  нас  возити,
Бо  я  -  справний  вже  водій,
І  всі  іграшки  купити,
Що  із  заповітних  мрій.

Гратися,  де  лиш  захочу,
До  садочка  не  піти,
Потім  радо  на  роботу
Відіслати  всі  листи.

Вести  певні  розрахунки,
Все  в  комп'ютер  поглядать,
І  кудись  квапливо  бігти
Документи  передать.

Ввечері  до  всіх  приходить,
Маму  міцно  обіймать,
Діток  пестити  й  просити,
Як  в  них  справи  розказать.

Тато,  кажеш,  що  ти  згоден?
Ну  тоді,  дай  телефон.
Ось  тобі  мої  машинки!
Бачиш?  Цілий  полігон!

Можем,  татку,  разом  гратись!
Купу  маю  я  ідей!
Бо  у  грі  найцікавіше  -
Вийти  з  звичних  нам  ролей!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Таня ШерепКо