[b]...Вже вісім років збігло, як здале́ку
Приїхала на славну Зміївщину.
В Лиман, де над оселями лелеки,
У край, де люди щедрі і гостинні.
Водойма на усушеній сториці,
Де Сіверський Дінець був повноводий -
Це озеро Лиман, що в мріях сниться,
Куточок мальовничої природи...
Солончаків долина уціліла -
У регіоні більш таких немає.
Урочище під назвою Горіле,
Болотами там чайки крик лунає.
Сухий Лиман і озеро Світличне,
І Ямка, й Чайка і Комишувате –
В краю лелек - дрібні озера звичні,
Продовжують красою дивувати…
Блиск храму возвеличує довкола
І золотом всю землю осяває.
Поряд із ним - сучасна, гарна школа,
Сільрада наша - всіх теплом вітає.
Співочий голос - гордощі лиманські:
Пісні в місцевім клубі солов’їні,
Народні, і сучасні, і козацькі,
Цінують їх у неньці - Україні.
Приїдете, і кожен Вам покаже
Для промислу місцевого лаштунки:
Тільки лиманці віники так в’яжуть –
Вони тут якнайвищого гатунку!
На береги прозорого Лиману
У вихідні, ледь вибравши хвилинку,
В місця курортні їдуть всі містяни,
Заповнивши всі бази відпочинку.
І озеро свою небесну вроду
Дарує і місцевим, і туристам.
Ви тільки бережіть таку природу -
Цей край лелек, чудовий та барвистий![/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2020
автор: Білоозерянська Чайка