Чом засмучена ти,
з вій скотилась зрадлива сльозина.
Що турбує тебе,
Як зима хурделить за вікном?
Ще не скоро до нас,
Прийде чорна кирпата година,
Ще нам шлях перейде
Наша доля із повним відром.
Скоро скресне ріка,
І поселяться ластівки в стрісі,
Виглядаючи з двору
Нам духмяно бузки відцвітуть.
Тепле літо прийде,
Закує знов зозуля у лузі,
І полічить літа
Кому скільки на світі ще буть.
Не сумуй, не журись,
Я тебе своїм серцем зігрію,
Подарую тобі
Тихий вечір і неба блакить,
Небо я прихилю,
І посію у серці надію,
Без якої не можна
У житті і хвилини прожить.
Тихо осінь прийде,
Під вікном запалають жоржини,
І запахне у хаті
Медом, хлібом і свіжим вином,
Ну а час що сплива,
В жорнах мелються ночі і днини.
Перемелять і сум,
Що розлігся, як ніч, за вікном.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2020
автор: Микола Нагорний