[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fpGPHa1G53M[/youtube]
Як пояснити це душі,
Що не завжди бува, як хочеш?
До неї, як знайти ключі?
Переконати вряд, чи зможеш.
Вона не чує й знать не хоче,
Спішить туди, де добре їй.
Її туди лиш треба й конче,
І тут перечити не смій.
Вона проста, тендітна, ніжна,
І вірить завжди у добро.
Можливо, інколи і грішна,
Не вірить, що буває зло.
Коли спіткнеться ненароком,
Поплаче мовчки, бо болить.
Не стане це її уроком,
І знову в полум"ї згорить.
Після падіння - знову розквіт,
Душа живуча, пробача.
І рани всі свої загоїть,
У доброті себе вбача...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2020
автор: Н-А-Д-І-Я