Метелик спить, але не бачить снів,
Лише передчуття свого крила...
На гілочку черешневу присів,
Яку вона, як руку простягла...
Йому незнані радість і біда,
Він просто є,і є його блакить...
Троянда є й ромашок череда,
Але всі сплять і він спокійно спить.
І є невпинність в кожному житті ,
І суті, й форми неповторність є...
На перехрестях дивних тих світів
Зоря щоразу вранішня встає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2020
автор: Анна Шульке