В долині у вербах річка,
Вузенька, неначе стрічка.
А правий берег високий,
В ожині весь та осоках.
А лівий берег відлогий,
Вздовж нього іде дорога,
Тут так її називають,
Бо справжніх доріг не мають.
Нема давно переправи
Із лівого та на правий,
Ні мостика, а ні мосту...
А вбрід перейти не просто
Швидку і холодну воду,
Та й ко́му шукати броду...
В селі ж бо живі три хати,
Не мало і не багато.
Поля і ліси до неба...
То, може, моста й не треба...
Хай вільною річка буде,
Бо зійдуть у вічність люди,
Зостануться лиш осоки
Та берег отой високий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2020
автор: Анна Шульке