Усміхається собака:
– Ще учора я так плакав,
Та радію я віднині
Чим завдячую людині.
Подружився зі Степаном –
Почуваюсь справжнім паном.
Той Степан мені так годить:
На прогулянки виводить,
Тричі в день мене годує,
А як вип'є, ще й цілує.
От, спасибі карантину,
Бо загнувся би під тином.
***.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2020
автор: Світлана Петренко