Не повернути ті роки,
Такі веселі,молодії,
Так не здійснити ції мрії,
Скоріше навіть навпаки.
Не повернути ті роки
Де всі стежки в окрузі знали,
Коров на лузі випасали
Веселі,жваві парубки.
Хоча жили всі біднувато
Був не багатим хатній стіл,
Та всім ділилися навпіл,
І мала радість якусь хата.
В хатах співалися пісні
Сумні ,веселі Й жартівливі,
Але здається щось мені,
Що люди все ж були щасливі.
А може й так воно було?
Село кипіло ,працювало,
Життя то кращим все ставало
По доки панство не прийшло.
Все розвалило,розікрало,
До лап все цінне зашкребло,
На свій народ з верха начхало
І майже знищило село.
Хати мов сироти,пустують,
Вся молодь в найми подалась,
Одні старенькі тут нудьгують,
Журба на лицях прижилась.
Гірке якесь сьогодні м'ясо,
А гречки ніби й не було
І невідомо,що в ковбасах.
Тому,що знищили село.
Не повернути ті роки
В бажанні цьому всі безсилі,
Роки де жваві парубки,
Такі веселі,дужі,милі.
...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2020
автор: Малиновый Рай