Схарапудив хтось час - і розбрикались дні,
Скаламутили музику тиші...
Стали люди якісь... зомбувато-чудні
І сховалися в норах, як миші.
А навколо - весна, за вікном - міражі..
Кожне серце тріпоче: як бути?..
У великому світі - самотньо-чужі
Перед ликом страшної покути.
Докумекали врешт, які ниці серця
І мізерні у власнім полоні...
Порятунок один - в благодаті Творця,
Наші долі - у Божій долоні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: РОЯ