Я іду у сад весни
Обіймаю пелюстки,
Зачарована краса,
А на травах вже роса
Виграють усі краплинки
Дивовижні,як перлинки,
Хочу їх торкнуть рукою
Та убратися весною
Ось і фея чарівна
Все навколо ожива,
Вже змінились кольори
Неповторної краси
Неймовірна в неї врода,
Стиль підчеркує природа,
Походжає чарівниця
Ніжна фея білолиця
Своїм поглядом чарує
Та в додаток ще й малює,
Неймовірнії дива
Та це справжняя весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик