Велике небо! Дай, нарешті, знак,
що ти того скараєш пустодзвона!
Він – єретик! Він думає не так,
як нам усім давно уже відомо.
Він – непосида, джерело ідей.
Він завжди сперечається до хрипу.
Він закликає думати людей,
а не коритись писаному сліпо!
Ну як терпіть такого на землі?
А як він знайде ще собі подібних?
Його ж послухать – скоро королі
на цій землі вже стануть непотрібні!
Він наші позруйновує світи!
Він змінить все накреслене судьбою!
Карай його! Й дозволь допомогти –
в нас є вогонь, дарований тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2020
автор: rutzt