Не треба зайвости, коли відкритий шлях...
Розвільнешся навстріч - дух степу й зорі,
ростимуть у тобі, в твоїх думках...
Направо повернеш - бентежне море...
Кульбабиться. Над ним - аквамарин...
І рудохвосте сонце в об"єктиві,-
то спалахне, то зникне десь на мить...
Немов думки, що серцю такі милі!
Ганяють небом ріки каламуть...
Шторми викочують на берег грім та роси.
Так серце чисте, з світом стоголосе
шука свою єдину справжню суть!
10.05.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2020
автор: Іванюк Ірина