Тебе ніхто та ніде не чекає,
Ні в середині, ні на краю світу.
І хтось щось робити чомусь зволікає,
А хтось так тягнеться до свого магніту.
Ти майже нікому не потрібний / не потрібна, якщо ти не зробив / не зробила щось шалене,
Те, що навік залишиться на Землі.
Якщо ти маєш серце у Всесвіті тьмяне, грубе, нестійке, божевільне, несміливе, не вогненне,
Ти можеш зникнути у сивій імлі.
Ніхто тебе нікуди не чекає,
Ні тут, ні там, на цій Землі.
І кожен гостро щось своє шукає
На цьому безмежному тлі.
Тебе ніхто нікуди не чекає.
На цій планеті ти одна / один.
Хтось когось до дій палко закликає,
А хтось так хоче бути з нею / з ним.
Тебе ніхто нікуди не чекає, ні тут, ні там, з собою –
Це просто істина – визнаний закон цей загалом.
Та вибір є завжди та всюди, і він лиш завжди за тобою:
Змиритись з долею своєю чи жити напролом.
17.06.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: Оля Тимошенко