Йому

Самозакоханий  і  підлий  ти  царьок!  
Терпіння  чашу  ти  налив  по  вінця.  
І  рідний  український  мій  народ,  
Вогнем  війни  ти  знищуєш,  убивця.  
На  крові  ти  справляєш  свій  банкет,  
Рабів  імперію  побудувати  мрієш.  
Сусіду  в  спину  ти  встромив  багнет,  
І  смерть  навколо  сієш,  сієш,  сієш!  
Ти  проклятий  народами  в  віках,  
Кум  сатани,  лукавому  поплічник,  
Твій  двоголовий  і  кривавий  птах  
Разом  з  тобою  виметуть  на  смітник.  
Ти  маразматик,  а  в  мізках  –  лайно!  
Очиці  бігають,  неначе  у  повії.  
Ти  політичний  труп  уже  давним-давно,  
І  Україна  попіл  твій  розвіє!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2020
автор: Микола Нагорний