А хотілось мені все частіш посміхатись,
Та життя не легке поле бою,нажаль.
Я живу, і тому буду сподіватись,
Що напишу хорошу для своєї долі «Крижаль».
А хотілось мені не спіткнутись в дорозі,
Та життя нам дарує низку заблуд.
І живемо століттями ми у тривозі,
Набираючи вигляд гіпнотичних приблуд.
А хотілось мені жити з вірою в серці,
Та ця віра—кришталь поміж інших людей.
Та все ж вірю—все зумієм здолати,
І навчимо вірно жити своїх рідних дітей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2020
автор: forest_girl..