Зі степом моє серце

Ніколи  не  торкався  блискіт  плуга
До  різнотрав*я  свіжих  диких  хвиль.
Котивсь  солодкий  запах  аж  до  пругу,
М*який  подекуди  стримів  ковил.

Від  сонця  -  килим  жовтий  горицвіту,
Пірамідальний  золотавий  дрік.
З  небес  -  волошки  ніжно-сині  квіти
І  незабудок  океан  щорік.

Торкнутися  б,  почути  голос  предків.
Зі  степом  моє  серце  б*ється  в  такт.
А  воля,  безсумнівно,  спільне  кредо
На  зрілому  стеблі  життя  -  це  смак.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)