Я люблю, я люблю, я люблю,
Як стрічаю примружені очі…
І з’являється крапля жалю,
Коли груди кохання лоскоче.
Хочу знов доторкнутись руки,
І упитись в вуста малинові.
На траві біля тебе лягти
І послухати хор із діброви.
Два горбочки – ці персти твої,
Нагадають про дюни Полісся.
Що єдині такі на землі,
Із якими я в небо вознісся.
Я люблю, я люблю, я люблю,
Як стрічаю примружені очі…
І з’являється крапля жалю,
Коли груди кохання лоскоче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Віталій Назарук