Пробуди мене, пташечко…

Пробуди  мене,  пташечко,
Я  спів  твій  чую  крізь  сон,  
Там,  де  пасма  останні
Ніч  кидала  під  вікнами…
Я,  здається,  жила,
Перейшовши  давно  рубікон.
Я,  здається,  блукала
Між  стертими  часом  століттями.
І…  так  хочеться  жити,
Напитися  тої  води,
Яка  спрагу  тамує
І  полегшує  втому…
Пробуди  мене,  пташечко,
Ти  –  мій  провісник  весни…
Ти,  попри  все,
Знаходиш  дорогу  додому.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2020
автор: Тетяна Глінчук (Ващук)