Тобі я хочу зрадити...Авжеж! Насправді! Так!
Віддатися заради тих, хто має певний смак.
Давно уже ти з іншою, дай, Боже, щастя вам.
Я хочу бути грішною, чужою, хоч на грам.
Узяти і забути все, хай пам'ять міцно спить.
На попелищі скутими руками розтопить
Багаття, що сягатиме вогнями до зірок.
В його вогонь кидатиму духовний цей зв'язок.
Любов ця заморожена хай плавиться й горить!
Простому перехожому віддам її, беріть!
І ба́йдуже, ким буде він, нехай бере скоріш!
Троянди в серці зрубані, хай сіється спориш.
Тобі я хочу зрадити, та Серце - побратим
Ходити хоче там, де ти близенько був із Ним.
І може, так літ сто мине, чи вічність пролетить.
Тебе покинуть, стомлене, чи зможе хоч на мить?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2020
автор: Vita D.