Ромашки білі

Ромашки  білі  весь  луг  накрили,  
І  моє  серце  заполонили.  
Білі  ромашки  росою  вмились,  
Стрічати  ранок  причепурились.  
Ромашки  білі  мені  до  серця,  
Вони  на  лузі,  наче  озерця.  
Білі  ромашки,  квіти  кохання,  
Пелюстки  ніжні  –  то  для  гадання.  
А  на  Купаву  дівочі  ручки  
Сплетуть  віночки,  прийдуть  до  річки,  
Пливи,  віночку,  розказуй  долю,  
Білі  віночки  пливуть  поволі.  
Кому  весілля,  кому  кохання,  
Для  когось  втіха  у  сподіваннях,  
Комусь  надія,  комусь  чекання,  
Кому  довіку  –  сум  дівування.  
Іду  по  лузі,  спішу  додому,  
Ромашки  білі  знімають  втому,  
Твої  ромашки  мені  сміються,  
Біля  стежини  моєї  в’ються.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2020
автор: Микола Нагорний