Біла сукня, білі коні,
Юних мрій політ.
Знов у травня на осонні
Розквітає глід.
Простягає спогад руки
І бере в полон.
Наші зустрічі й розлука,
Як далекий сон.
Там дзвенять пташок хорали,
Там трава густа,
Там не квіти я шукала,
А твої вуста.
Глід стелив нам пишне ложе –
Ніжні пелюстки.
Я забуть тебе не можу,
З ким ти нині, з ким?
Розповім йому, як другу,
Чом бринить сльоза.
Квіти глоду для розлуки –
Рятівний бальзам.
І пливе понад рікою
Аромат п’янкий.
Що ж ти, любий та й накоїв,
Любий, та не мій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2020
автор: Зелений Клин