Люлі-люлі-баю,
дитя засинає,
за вікном не спить:
дощик шелестить.
Краплями умиє світ,
де швидкий весни є хід
і приходила красна,
і розквітнула земля.
Проліски з землі росли
і підсніжники цвіли,
і виходив білоцвіт
показати дзвоник-квіт.
Дружно крокуси цвіли,
а до ранньої краси
були бруньки пухнасті,
весняне нижуть щастя.
А, дитятко, баю-бай,
тихий дощик миє край,
землю весняну поллє,
спить дитя – земля цвіте.
5.03.2020-30.04.2020
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874096
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 30.04.2020
автор: Светлана Борщ