Ти не буди, я в снах ще політаю,
На кониках крилатих і баских.
Із кленом, другом щирим, загуляю,
І розчинюся в мріях молодих.
Ти не буди, я трохи подрімаю,
У сні прийду на батьківський поріг.
Тебе, ще зовсім юну, знову покохаю,
І змию пил від пройдених доріг.
Ти не буди мене, сон сам відлине,
Так, як спливають молоді літа.
Бо і не наша в тому є провина,
Що молодість так швидко проліта!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873928
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2020
автор: Микола Нагорний