Душа сподівається щастя

"  Гібридна"  весна  дотліває  і  холодом  студить:

Тривоги,  турботи  -  життя  закодований  будень,

Питання,  завдання,  нагальні  серйозні  проблеми...

Коли  ж  перейдемо  до  щастя  -  одвічної  теми?

Зима  проминула  -  серця  остудила  і  ріки...

У  вражені  душі  скорботи  надбала  засіки,

Тривала,  карала  -  й  нарешті  весна  -  мов  причастя!

Забудьмо  про  сумнів  -  душа  сподівається  щастя!

То  щастя  краси,  що  різьбиться  у  гілці  бузковій,

У  посвіті  сонця,  що  будить  жагу  до  любові,

У  сяянні  неба  -  його  пресвятої  блакиті,

У  щедрості  ниви,  що  вродить  в  прийдешньому  літі...

Це  радість  єднання  в  сімейному  колі  жаданім,

Це  трепетна  ніжність  до  рідних,  близьких  і  коханих,

Це  погляд  сердечний  і  друга  надійна  опора  -

Це  щастя  земне,  що  його  осягаємо  скоро...

Угору  і  в  землю  врізаються  корінь  і  крона  -

Так  Світу  Нового  ясні  проростають  закони  -

Закони  прозріння,  закони  краси  і  любові...

Напевно,  вони  проростають  у  серці  і  в  слові...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873902
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2020
автор: Світла(Світлана Імашева)