Смута

Знов  топче  землю  отчу  чобіт  вражий,  
Танцює  смерть  у  свій  кривавий  герць.  
В  козацькому  роду  народ  відважний,  
Прогоне  зайду,  хай  би  йому  грець!  
Та  що  війна,  її  ми  подолаєм,  
А  от  що  з  можновладцями  робить?  
Немов  реп’ях,  прилипли  на  Майдані,  
Та  й  ну  калічить  долі  і  гнобить!  
Що  їм  країна,  їм  би  більше  влади!  
Щоб  обдирать  як  липку  мій  народ.  
Крадуть  на  смерті,  і  на  крові,  й  зраді,  
Хто  більше  вкрав,  той  більший  «патріот».  
Дай,  Господи,  нам  смуту  пережити,  
Що  за  вікном  руїною  лежить.  
Без  каменя  в  душі  життя  дожити,  
І  щирим  словом  людям  послужить!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873807
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.04.2020
автор: Микола Нагорний