Межа

Спокута  настала  раптово,  прийшовши  повітрям  з  отрутою.
Усіляка  державна  велич  в  паніці  виявилася  недоречною  і  тому  забутою.

Лікуючись  випромінюванням  зомбоящика  і  туалетним  папером  із  гречею,
Мільйони  людей  перетнули  межу  темряви  з  порожнечею.

Одні  з  вас  розбивали  чола  перед  напів-зачиненими  храмами,
Інші  споживали  онлайн-порно  з  політиками,  попами  і  ламами.

Промови  псевдо-месій  доводили  публіку  до  статевого  збудження,
Та  жодна  з  них  не  зупинила  штучного  вбивці  розповсюдження  —

Бо  створений  для  певних  цілей,  він  вражав  усе  що  йому  попадеться.
Злякались,  хотіли  сховатися  —  та  він  кожного  слухняно  діждеться

І  каратиме  за  спотворення  логіки  здорового  глузду
Тиском  на  ваші  нутрощі,  душі  і  кістки  —  до  хрусту.

А  коли  врешті  начавить  критичну  масу  того  непорозуміння  —
Розвіється  в  океані,  позалізає  під  мокре  каміння,

Заливши  повалених  людей  їхньою  власною  чорною  кров'ю.
       Та  людській  недалекоглядності  це  аж  ніяк  не  стане  на  заваді:
               Вона  як  надавала,  так  і  надаватиме  перевагу  грошам  і  владі  —
А  не  життям  чи,  прости  господи,  суспільному  здоров'ю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873680
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2020
автор: Чарлі