До тебе іти – ще півроку.
Осінь… Зима… І не жаль,
Що подих серпневий розтанув.
Білої скрипки печаль…
Білою скрипкою стану –
Ти не впізнаєш мене.
На вулиці сніг з целофану,
Вітер газети жене.
До тебе ітиму по нотах…
Ніч загубила пенсне,
А я не шукатиму вулиць –
Місто, на диво, тісне.
І цей розтривожений вулик
Вже не цікавить. Цемент
Загуснув під шинами й гулом,
Літо розбилося вщент…
Всміхається скрипка в долонях,
Листя лоскоче бетон.
Звучить у притомлених скронях
Твій золотий баритон…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87355
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.08.2008
автор: Наталя Лазука