Палахкотять за селом десь зірницями
Сполохи в ніч, від грози –
Там, між хмарками диск плаває, Місяця.
Ангела... – краплі сльози?
Вітер то стихне, то знов заворушиться,
В житньому колосі – шу-р-х...
Тут ось берізка до клена все тулиться;
Перепел з страху в бік – пурх...
Я мотоциклом на тракторну, з гуркотом,
Зміна нічна – не барись!
Хлопці стрічають з усмішками й гумором,
Хлібні збирати дари.
Дощ оминув – поле диха, безмежнеє,
Вже зачекалося нас.
Земле – дар Божий, жива й така ніжная –
Любить... і не напоказ...
26.04.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873526
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.04.2020
автор: Променистий менестрель