Стелиться до берега стежка золота,
Наливає колосом пшениця рясна.
Достигають яблука в нашому саду,
Хлюпощасться каченята на ставку.
Побігла доріженька край села,
Там колись із милим нас удвох звела.
Розливав пісні жаворон край неба,
Недалеко на стовпі гніздилися лелеки.
Любо посміхалося сонечко з даля,
Зустрічали тоді літо - золота пора.
Хмари наче лебеді по небі пливли,
Ми ще молодими в ту пору були.
Зеленіли навкруги ниви та поля,
Розпустила коси молода верба.
Нам в саду зозуля кувала роки,
Проводили час з милим залюбки.
Промайнув, як вітер той далекий час,
Через роки доля роз'єднала нас.
З коханим на різних тепер берегах,
Щасливі моменти пам'ять зберіга.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873448
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2020
автор: Валентина Ярошенко