Зустріла я хлопця, в якого волосся
Так схоже на стигле пшеничне колосся,
А очі блакитні та довгії вії,
Неначе у принца з дитячої мрії.
Та тільки чомусь він мене уникає –
Як тільки з'явлю́ся - він зразу зникає.
А я все сумую, пісень не співаю,
І кожної ночі Іванка гукаю:
ПРИСПІВ-1
Іванку, Іванку! Чому ти не йдеш?
Букет із волошок мені не несеш?
Чи може для щастя наш час не співпав
І дівчині іншій ти серце віддав?
Купальської ночі вінок волошковий
Поплив по Вілійці, мов човен казковий,
Не тонучи в темній її глибині,
Даючи примарну надію мені.
Танцюю з дівчатами біля багаття,
Відбли́ски вогню на обличчях і платтях.
Чарує, затягує свято мене,
Та тільки в думках запитання одне:
ПРИСПІВ-1
Пісні, сміх і жарти лунають навколо,
На кілька гуртів розірвалося коло.
Закохані пари, набравши розгін,
Мов птахи летять крізь вогнений заслін.
А ми стоїмо з ним, узявшись за руки.
Тіла у напрузі, мов зігнуті луки.
Готові зробити крізь полум'я крок,
Злетівши від щастя до самих зірок.
ПРИСПІВ-2
Іванку, Іванку! Невже ти прийшов?
Мене серед інших відразу знайшов.
Вінок волошковий мене не підвів -
Коханого хлопця до мене привів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873179
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 23.04.2020
автор: Дядько Федір