Поема
Святому Духу з благоговінням
і любов’ю
присвячується
1
Підтакує
підтакує
веселий водозбір
підтакує
всупереч логіці
мислитель –
Ти повір
підтакує
таїть в своїх кореневищах
таємний
ансамблевий зір
коли до Тебе усе ближче
я йду до Тебе усе вище
а обнімаєш Ти все нижче
від здивувань – роти не закривають
прямо їм рот закрий –
не закривають
прямо з-під ніг
тепло і вітер літо сніг? –
іду до Тебе – все співає!!!
підтакує
набивши логіку
мислитель
але що знати? –
ти повір
2
Копни глибше...
з’явиться тополя
стане тихо збоку
Лист не дрібний, лист широкий
осоловиш поки вловиш –
що це ти
при слові...
Після Данте – зграї й крайність...
ніхто раю й не читає
тільки я читаю
Україна – чисте серце
і душа для раю!!
3
Тиха радість
велика причина
Дух – як квітка
з палаючими очима...
слово з Нього –
проникаюча сила
в с е біжить
Краса біжить
в чому мати родила.
Вознесись!
Огнь в жилах!
відкрий радість! –
витримай Духа
слово з Нього –
радісна Сила!
Вознесись:
одкрий очі собі
цьому дню
й цій добі!
вознесись...
або – глухо.
4
Плаче благий
та за тим, що не стало –
і обсипа небеса:
з яблунь увись
здійнялись
опинала,
слава земная згаса!!
В твердість, високість! –
горять інтересом!!
І відлетять – і зійдуть.
Дощ золотий
опадає на перса.
Золота дощ! –
все забудь.
Душе! Споріднику!! Народам
прадавнім
в невічному вічне повім:
Цілунок, який через серце
Ти дав мені,
я даю їм ...
14.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873127
Рубрика: Поема
дата надходження 23.04.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович