Я в'язень карантину-драми,
Жонглюю різними думками.
Від жонглювання краще зір.
Все буде добре, друже, вір!
По спогадам своїм мандрую,
В минулому переночую -
В будиночку батьків. На ганку
Виконую зарядку зранку.
Обличчя рідні, силуети,
Різні фантазії, сюжети...
З минулого в сучасне лину
В калейдоскопі карантину.
Мазки лягають на холстину -
Час написав, мов Босх, картину:
У масці всесвіту узбіччя -
Сучасність чи середньовіччя?
Випробування людству нині,
Планета вся на карантині...
Тримаймось! Треба зрозуміти:
Бог з нами! Всі ми - Божі діти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872640
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2020
автор: Марат Школьник