ПередПасхальні роздуми

Найголовніше  це  бути  таким,  як  ти  відчуваєш,
якщо  тобі  болить,  натягнута  усмішка  біль  не  затамує,
 просто  є  в  житті  почуття,  які  просто  треба  пережити,
 але  ні  в  якому  разі  не  фальшивити  за  маскою.
Завдані  рани  любов’ю  лікуються  любов’ю!
Темрява  це  відсутність  світла  і  ця  відсутність  завжди  тимчасова,
 світло  завжди  проб’ється  і  розвіє  темряву!
 Ніхто  не  бажає  нам  лихої  долі,  навіть  вороги,  повірте!  (  вороги  зайняті  думками  про  власне  благополуччя).  
Життя  непросте,  складне,  але  всі  ми  знаємо,  що  складне  складається  з  простого,
 візьмемо    простий  один  день  -  турбот  одного  дня  в  нашому  житті  вистачає,  а  завтра    саме  про  себе  подбає.  (  ця  мудрість  завжди  буде  актуальною,  правдивою  і  корисною  для  кожного)
 Мені  болить  палаючим  вогнем  в  душі  смерть  моєї  коханої  людини,
   скорбота  полонила  мене  і  не  відпускає,
 кожного  разу  коли  я  плачу,  
мені  здається,  що  єдиний  порятунок  -  виплакати    свою  печаль,  але  це  печаль  настільки  глибока,  що  не  видно  її  дна.  
(нижче  я  написала  ще  один  вірш....  запрошую  прочитати).
 Сталі:  минуле,  теперішнє,  майбутнє,  час  міняє  місцями  –  теперішнє  стає  минулим,  майбутнє  -    теперішнім.Те,  як  ми  мислемо  і  як  відчуваємо  і  є  наше  все,  і  ми  повинні  прийняти  свої  почуття  такими  якими  вони  є,    прийняти  і  пережити  всю  їхню  глибину,  впорядкувати  мислення  і  направити  його  на  ті  прості  частини  життя,  які  роблять  його  складним,  
 налаштуватись  на  те,  що  все  добре,  все  стається  так  як  має  бути.  
Через  два  дні  Пасха,  у  неділю  19  квітня  2020  року.
 Це  свято  в  першу  чергу  для  мене  це  перемога  Ісуса  Христа  над  смертю,  навіть  смерть  немає  над  Ним  своєї  влади  про  що  і  кажуть  слова  «  Христос  Воскрес»  
Гарної  вам  Пасхи,  правди,  світла,  блаженного  спокою  в  життя.    


Люблю  безмежно,  обережно,
Так  як  буває,  назавжди!
Жаль,  що  про  це  тобі  сказати
Можуть  лише  сльози  мої.

Ти  вмер.  Весну  забрав  з  собою,
Лише  одного  не  прийму  -  
Чому  пішов  і  залишив  мене
З  зимою  холодною  одну.

Пробач,  мій  рідний…
Я  та,  що  плаче  про  тебе  душа  моя,
І  як  би  не  було  важко  чи  легко,
Я  і  зараз  захоплююсь  твоєю  любов’ю  до  життя.
(13  квітня  2020  року)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2020
автор: Іра Задворна