О матінко - моя земля мила,
Весна в мандрах, розправила крила,
В первоцвіти розвіяла роси,
Ніби снігом вкрила абрикоси.
Білий цвіт заворожив довкілля,
Я торкнусь тонесенького гілля,
Це вперше, вона дарить окрасу,
Завада… Думкам важким і стресу.
Вже й поряд, веселиться пташина,
Гніздечко, рехтує ця родина,
Позира, клопочеться шпачиха,
Та щоб зручно й не сталося лиха.
На все свій час, співає вітерець,
Уже втішався, летів навпростець,
Де полечко, проснулись озимі,
Й зелені трави в златій ряднині.
Яскраве сонце дарує тепло,
Гляну довкола, так гарно було,
Весна шанує рідну землицю,
В квітуче диво вбира світлицю,
Мене красуня зачарувала,
Частинку щастя подарувала.
13.04.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2020
автор: Ніна Незламна