Любі мої жінки, як Вам рада!
І вважаю за вдачу і честь,
Бути Жінкою, тут і назавжди
Й не рівнятись на когось і десь.
Вміти все, що захочу, під силу,
Не боятись почати нове,
Якщо треба - то зсунути брилу,
Хай підкориться і оживе!
Мати майже безмежне терпіння,
Віру в краще, звідкіль не збагну,
Сягнуть можем до неба склепіння,
Й приборкати страсть руйнівну.
Надихати навколо красою,
Рай земний зробить в шалаші,
Ніжних слів і обіймів рікою,
Утворить теплотою душі.
Кожна з нас за покликанням - воїн,
Що готовий до бою на смерть,
Своїх рідних вкривати бронею,
Зупиняючи лих коловерть.
Настрій сАмій собі підіймати,
Не чекаючи від чоловіків,
Творчі задуми всерередині мати,
Як секрет від напливу років.
Букет квітів купити найкращий,
Нова зачіска, сукня, роман,
Ці дрібнички, що є найпростіші -
Мов бальзам до будь-яких ран.
Таємничі життєві секрети,
Що ми маєм від бабць наших й мам,
Передати з посилом турботи,
Шани й морем любові донькам.
Вберегти душі міць чоловіка,
Спокій сина хистити від драм,
Як кохати і як простити -
Це найвище судилося НАМ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871963
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2020
автор: Таня ШерепКо