Сьогодні плакав квітень за вікном,
Лилися сльози, мов потоки річки.
Десь гуркотіло гучно за селом,
Кудись так поспішали електрички.
Луною відбивався стук коліс,
А я згадала зустріч на пероні.
Яка була з тобою в нас колись,
Тремтіли губи, стукотіли скроні.
В юрбі людей, почулося:" Привіт!"
Я обернулась й немогла збагнути.
Перевернувсь перед очима світ,
Неможу зустріч ту, ніяк забути.
Ще досі чую тихий голос твій,
Блакитні очі - океан любові.
Колись ти був коханий, тільки мій,
І ніжність відчувалась в кожнім слові...
Одне тобі промовила:"Привіт!",
Бо більше не змогла ніщо сказати.
Переді мною інший був вже світ,
Його змогла без тебе покохати...
Я чую, плаче квітень за вікном,
Течуть струмками прохолодні сльози.
Я ж перелистую життя альбом,
У небі гуркотять весняні грози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)