Там грається сон, накидає хустину
У теплу таку та весняну годину
Торкає плеча,заколихує квітом
І пахощі ніжні розносяться світом
Торкає обличчя, волосся тріпоче,
Як ніби прикрасити квітом все хоче,
А я підставляю, поближче горнуся,
Щоб ніжнії чари не зникли, боюся
Дощик накрапає, весняні краплинки
Вхоплю і тримаю найменші частинки
Земля ось нап"ється, спасибі природі,
Що дихати може в такій насолоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик