Природа знову оживає,
Все зеленіє і цвіте,
От тільки радості немає -
Таке сумне все і пусте...
На вулиці, напроти в сквері
Дитячий не почуєш сміх,
Від вірусу закрили двері
І вже дорослим не до втіх...
Що ж, будемо на карантині,
Дасть Бог, минеться ця біда,
Проживемо лихі години,
Є хліб, до хліба і вода...
Весь світ накрила пандемія,
Невидима, страшна біда,
Та залишається надія -.
Ще буде радісна весна!
Любов Шемет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871532
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2020
автор: LubovShemet