Сміється, плаче і горить,
Живе надією одною душа,
як відчуває щастя мить,
як відчуває шум прибою.
Лиш задля неї хоче жити:
любити, вірити, радіти!
У синє небо полетіти,
щоб там свою весну зустріти
Хвилина щастя важить більше,
ніж у журбі прожитий день.
Щоб вогник серця не згасити,
живе у ньому сад пісень!
І підкоряюсь я одній меті -
життя прожить за щастя в боротьбі.
Н.Кухта-Жмовка березень 1999 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871144
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2020
автор: Antaliya