Вмився ранок сріблястий росою;
Прокидаються сонні гаї...
У повітрі ще пахне весною;
Ніжно тьохкають десь солов‘ї.
Розквітають суцвіттям суниці;
Мов у кадрі весь простір блищить...
І весна, у барвистій спідниці,
На побачення з літом спішить.
Пахне день розпашілий грозою,
Щемно запах конвалій п‘янить.
Літо вкотре зустрілось з весною...
Лиш чому на душі так щемить ???...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2020
автор: Юрій Цюрик