Мені б хотілося, щоб ти любила осінь

Мені  б  хотілося,  щоб  ти  любила  осінь,
Із  падолистом  ,  із  вітрами  і  дощами,
Забув  дитинство,  а  дитя  немов  я  досі,
Будую  щось  не  з  каменю,  піснями  …

Мені  б  хотілося,  щоб  ти  любила  літо,
Де  сонце  обіймає  твоє  тіло,
Де  трави  полем  хтось  надумав  похилити,
Неначе  нотними  листами  …

Мені  б  хотілося,  щоб  ти  любила  зиму,
Щоб  сніговик  вклонявся  джентльменом,
Щоб  вітер  розповів  усе,  ще  й  в  риму,
Щоб  біло  –  біло,  але  не  пустельно  …

Я  пам’ятаю,  що  ти  любиш  ве́сну,
Ну  як  її  співочу  не  любити!?
В  ній  кожний  погляд  мов  весни  похресник,
І  таємницею  все  зриме  оповите  …  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2020
автор: Дружня рука