Гірка весна

В  дзижчанні,  дзвоні,  гуркотінні
Чомусь  вчувається  набат...
По  життєдайних  вен  сплетіннях,
Весна  прогонить  сурогат.
Вороже  сонце  вечір  вкрало,
Теребить  землю,  мов  чужу,
Вона  ж,  чекаючи  на  рало,
Приймає  прах  і  сліз  іржу.
Скипає  небо  над  ріллею,
Птахи  сполохано  знялись.
Неначе  пещена  лілея,
Бліда  душа  летить  увись...
Гуде  земля,  б’є  дощ  в  татами,
Чи  ж  він  очищення  несе?..
Під  три  чорти  такі  реклами!
По  три  “Прости”  на  кожне  “Все”!..
Не  пахне  цвіт  німого  квітня,
Лиш  страху  й  диму  аромат.
І  б’є  весна  у  свій  всесвітній,
Гулкий,  надщерблений  набат!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871043
Рубрика: Нарис
дата надходження 07.04.2020
автор: Юлія Мальована