Перо зануриться у чорнила…

Де  є  любов,  там  є  життя.  
(М.  Ганді)  
Перо  зануриться  у  чорнила  —  настоянку  темної  ночі,
А  ти  розучилась  писати  пером?  Розучилась  писати...
Друкуєш  літери,  а  монітор  читає  нотатки  робочі.
Ходиш  сама  за  собою  слідо́м  з  кутка  в  куток  кімнати.

Тиша  нічна  прислуговує  снам,  тільки  би  їх  ухопити...
З  пера  на  папір  скрапує  страх,  як  давнє  вино  із  міхів.
Він  у  шпаринках  твоїх  міркувань  вирощує  голі  віти,
А  ті,  безлисті,  не  зацвітуть...  допоки  не  буде  втіхи.

Чого  у  любові  більше:  страхів  чи  оп’янінь  від  щастя,
Ніжних  окрилень,  солодких  мрій  та  розуміння  без  слів?
Буває  кохання  без  хитросплетінь  радощів  і  сум’яття,
А  ще  без  острахів,  переживань,  різних  жахів  і  жалів?

Перо  зануриться  у  чорнила...  в  глибини  минулого  віку.
І  там  лунають  пісні  колискові  над  ліжечком  немовлят.
І  теж  матусі  шепчуть  в  надії  свою  літанію  велику:
Про  долю  щасливу,  осяйну  стежину,  радощів  зорепад.

Ти  тут  і  сьогодні  здіймай  вітрила  усім  почуттям  високим.
Любов  поза  часом...  може  єдина  собою  тримає  життя!
Усе,  що  трапляється  в  дорозі,  не  створюється  ненароком.
Поводирі  твої  —  серце  і  розум,  та  ще  душі  доброта.

Таня  СВІТЛА
04.2020  р.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870914
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2020
автор: Таня Світла