Весна...
Цьогоріч пісня одинока
твоя... Але від того голосна
ще більш... Від того більш глибока!
Дзвенить. Вливається у кров...
Розбурхує і будить... Будить!
Її акорди - сонця зов
і блискосяйний пополудень...
Самотність. Що ж,-
коли квадрат зміряти покроком, звичайно.
Весни пісні у світ летять,
звільняють тих, хто знає Тайну...
Бо злато сходу не мине,-
незміряно глибин у серці!
І тайн, і таїнств і пісень...
Якщо є суть - Весна лиш ллється!
04.04.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870822
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.04.2020
автор: Іванюк Ірина