Проснись, Україно

Проснись,  Україно!    Достатньо  ти  спала.
Давно  ти    заснула,  забувши,  хто  ти.
Ти  -  Київська  Русь,
Ти    -  могутня  Держава.
Ти  вільна,  ти  сильна,    квітуча  країна.
Пора  всім  проснутись,  
Збагнути:  хто  ви?
Пора  подивитись,  що  ви  натворили,
У  що  перетворили  ви  землі  свої.
Ви  їх  віддали,  продали  іновірцям,
Позбулись  лісів  і  садів,  чистих  рік.
Позбулись  культури  і  вміння  творить.
Ви  стали  рабами,  дешевим  товаром.
Ви  вміння  та  силу  свої  продали.
Ви  всі    так  бажаєте  жити  в  багатстві,
В  красі  та  в  достатку,
Скажіть  ,  тільки  де?
Бажаєте  жити  в  Європі  та  Штатах,
А  рідну  країну,  свою  Україну,
Давно  віддали  на  розгром  ворогам,
Які  вас  гнобили  і  вас  убивали.
А  зараз  просніться,  скажіть  ви  мені…
Ви  їдете  всі  працювать  за  кордон
Ви  їм  відновили  культуру,    природу,
Ви  землі  чужі  перетворили  у  рай.
Свої  ж  ви  ліси,  ріки,  гори  долини,
Ви  все  розгромили,  сміттям  занесли.
Чому  ж  ви  усі  допустили  розруху?
Самі  грабували,  рубали,  вбивали.
Чому  ж  ви  дозволили  все  це  зробить?
А  зараз,    просніться,    і  всі  зрозумійте:
Навіщо  війна  ця?
Потрібна  кому?
Війна  ця  для  кого?
Кому  вона  в  благо?
Хто  в  ній  багатіє?
Ви  всі  зупиніться.  
І  всі    зрозумійте:
Навіщо  ж  всіх  хлопців    ведуть  на  загибель.
Навіщо  це  все?  Скажіть  ви  мені.
Війна,    це  багатство,  для  кого,  скажіть???
Для  тих,  хто  вам  зброю  свою  продає…
Руїни  для  чого?
Щоб  знов  будувати…
У  кого    і  де  треба  брати  товар???
І  ще  вам  скажу,  
Мої  милі  ви  хлопці,
Я  вас  всіх  молю,  на  колінах  прошу.
Прошу,  зупиніться  і  всі  зрозумійте:
Вас  хочуть  всіх  знищить,
Лишить  генофонду,
Бажають  лишити  України  всього.
І  милі    ви,    хлопці,    мої  українці,
Збагніть,    зупиніться.
Подумайте  всі  про  майбутнє  своє.
Проснись,  Україно!
Проснись,  українець,
Направ  свої  сили  на  благо  ти  роду,  
Свій  труд,  свою  силу  віддай  ти  йому.
Ліси  насади,  відроди  ти  культуру,
Свою,  не  чужу,  заживи  ти  в  раю,
В  своїм,  не  чужім,
 В  раю  свого  краю.
І  Бог  Вам  поможе,
І  Бог  буде  поруч,  
Якщо    ви  всі  знову  звернетесь  до  Нього,
До  Бога  свого,  не  до  бога  чужого.
До  Бога  того,    що  єдиний  для  всіх.

01.02.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870639
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2020
автор: Мирослава15