Все в світі до свого вертається
і за війною буде мир.
Людська любов – цариця таїнства –
знов запанує тут, де ми.
Ні хмар, ні дощика плаксивого,
ні хтивих жестів, ні війни –
коханим хочеться красивого,
бо так влаштовані вони.
Світанками й ночами синіми,
змужнілі, з гордими грудьми,
прийдіть з війни, синочки, сильними,
але красивими людьми.
---
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870501
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2020
автор: Олександр Таратайко