Заблукали зорі у пустельній тиші,
І з дороги збився місяць-одноріг.
Ліхтарі в шерезі ніч під ноги кришать
Й підгортають крихти до узбіч доріг.
Все довкіл завмерло в бе́зміру обіймах,
І гальмують миті свій шалений біг.
По одному сліпнуть вікон дальніх більма,
Іншим допікає клопотів обліг.
Біглий промінь фар вистрибнув на лутку,
Хвиля-дві – й прогнала темені стіна.
Ні зорі, ні пташки; небо тоне в смутку.
Спочиває в тиші уночі весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870332
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.04.2020
автор: Valentyna_S