Побудьте з родиною

Весна  плете  пробудження  спіралі.
Скрізь  свіжість  пахне  -  дихай  в  повні  груди!
Проте  не  тішаться  як  завжди  люди
Й  один  від  одного  тримаються  подалі.

Час  нелегкий  та  неспокійний  нині  -
Накрила  світ  хвороби  хмара  темна.
Усе  в  житті  проходить  недаремно,
Тож  присвятіть  себе  своїй  родині.

Щодня  вікуємо  у  метушні  буденній,
А  зараз  приділіть  себе  тим  справам,
Яким  завжди  часу  не  вистачало
У  настрої,  бажанні  та  натхненні.

Час  зрозуміти:  дім  ваш  -  це  фортеця,
А  міць  її    у  почуттях  взаємних!
Лиш  тут  найбільш  затишно  і  приємно,
Лиш  тут  повік-віків  краще  живеться.

Батькам  подяку  скласти  й  запитати
Про  їх  здоров'я  -  це  для  них  у  радість,
Адже  так  хочеться,  щоб  сива  старість
Щадила  довго  наших  батька  й  матір.

Час  придивитися  уважно  до  дружини
І  оцінить  всю  грань  її  роботи  .
Час  дяку  скласти  чоловіку  за  турботу
Й  згадать  разом  з  життя  світлі  години.

Час  для  спокійного  із  дітьми  спілкування.
Не  лиш,  щоб  дати  мудрі  настанови,
А  й  взяти  для  себе  напрочуд  нове  -
Це  зближує  й  ріднить  в  стосунках  гарних.

Про  все  погане  хоч  на  мить  забудьте
І  вірте  в  краще  -  віра  помагає!
Нехай  хвороба  дім  ваш  і  рідню  минає!
Живіть  щасливо  та  здорові  будьте!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870331
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2020
автор: Коток Оксана